Геометричний стиль в Передісторія та європейській протосторії

IV° французько–українська археологічна конференція
«ГЕОМЕТРИЧНЕ МИСТЕЦТВО ВІД ПРЕІСТОРІЇ ДО СУЧАСНОСТІ»
Kiev, avril 2015
 
 
 
ГЕОМЕТРИЧНЕ МИСТЕЦТВО ТА ГЕОМЕТРИЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА. КОНТРИБУЦІЯ ТА ФОРМАЛІЗАЦІЯ ГЕОМЕТРИЧНОГО МИСТЕЦТВА ВІД ПРЕІСТОРІЇ ДО СУЧАСНОСТІ
 
Резюме
У верхньому палеоліті Європи на раніх етапах виникнення мистецтва, геометричний декор з’явився одночасно з фігуративним мистецтвом (реалістичним, схематичним, абстрактним) та ідеографічним мистецтвом (тобто знаками).
Каталог геометричних мотивів складався з урахуванням природних форм (небесна арка, мушлі, кристали, вегетація): крапки, лінії, хрести, шеврони, кола, спіралі, трикутники, прямокутники, зірочки, меандри тощо.
Формалізація та опис геометричного мистецтва здійснюється наступним чином: елементарні мотиви, повторення елементарних мотивів, композиції (лінійні, стрічкові, центричні тощо) та більш складні композиції.
Геометричне мистецтво знайшло своє продовження у мезоліті та у неоліті (гравюра, розписна кераміка), у епоху бронзи (наскельне мистецтво). Винахід циркуля (підтверджений у грецькій міфології у Talos, племінник Daedalus) і народження Евклідової геометрії дозволяє використовувати ці правила та циркуль для намалювання геометричних фігур, які стають все більш складними (кола, багатокутники, переплетення), які широко використовувались у грецькому, римському, візантійському буддиському, ісламському мистецтвах, у середньовіччі і до наших днів. 
 
Франсуа Джінджан
Université de Paris 1 Panthéon Sorbonne &CNRS UMR 7041 Arscan