Франко-українська синергія для досконалості в дослідженнях і паритету в науці

Франко-українська синергія для досконалості в дослідженнях і паритету в науці

M. Chernyk à Neurocampus

A. Plakosh présentant ses recherches à l'IMB

O.Datsko à l'INRIAE de Nancy

Découverte de la Cité du vin

Rencontre avec la DRI de Bordeaux

Visite de la Cité du Vin de Bordeaux

Visite de la Cité du Vin de Bordeaux

Попередній Наступний

Ініціатива стратегічного значення для наукового прогресу під егідою дипломатичного представництва в Києві

Повномасштабна військова агресія проти України, що триває з лютого 2022 року, глибоко вплинула на науковий ландшафт країни. Українські жінки-науковці стикаються з численними викликами: руйнуванням наукової інфраструктури, вимушеним переселенням, втратою фінансування та постійною нестабільністю. Ці перепони поглиблюються через сімейні обов’язки, які часто стають більш обтяжливими в умовах кризи, що ще більше зменшує можливості для проведення передових досліджень.

Програма «Жінки в науці», ініційована Посольством Франції в Україні, є конкретною відповіддю на ці виклики. Вона спрямована на підтримку українських дослідниць за рахунок створення для них оптимальних умов для продовження наукової діяльності, а також на зміцнення наукової співпраці між Францією та Україною. У грудні 2024 року вісім науковиць отримали можливість працювати у провідних французьких лабораторіях, що дозволило їм подолати труднощі та зробити внесок у розвиток науки в стратегічно важливих галузях.

Ця програма має подвійний вектор розвитку: вона сприяє підвищенню наукової досконалості та водночас закладає фундамент для довготривалого міжнародного співробітництва між Україною та Францією. Дослідниці працювали у таких різноманітних сферах, як наноматеріали, нейронауки, фізика матеріалів та штучний інтелект. Їхні наукові здобутки не лише сприяли розвитку знань, а й стали основою для подальшої наукової співпраці.

Дослідниці та їхні наукові досягнення

Юлія Хохлова

Під час перебування в I2M, Університет Бордо (8–21 грудня 2024 р.), Юлія Хохлова працювала над біосумісними магнієвими сплавами для біомедичних застосувань. Використовуючи передові методи наноіндентації, вона оптимізувала механічні властивості цих матеріалів для розробки біорозкладних імплантатів. Її дослідження мають велике значення для відновлення медичної інфраструктури в Україні, де зросла потреба у сучасному медичному обладнанні через велику кількість поранених внаслідок війни. У Франції її робота сприяє розвитку біомедичних технологій, зокрема в розробці інноваційних матеріалів для клінічного застосування.

Олександра Вінніченко

У Лабораторії математики Бордо (IMB) (1–14 грудня 2024 р.) Олександра Винниченко удосконалила свої дослідження у галузі когомології та представлення груп, що мають застосування в криптографії та комп’ютерній алгебрі. Її дослідження сприяють зміцненню безпеки цифрових систем, що є особливо важливим для України в умовах війни, коли країна стикається з кібератаками та необхідністю захисту стратегічних даних. У Франції ці результати збагачують сферу криптографії та відкривають можливості для співпраці в рамках європейських проєктів із цифрової безпеки.

Андріяна Плакош

Андріяна Плакош, яка також працювала в IMB (1–14 грудня 2024 р.), досліджувала алгебраїчні структури, що застосовуються в обчислювальній геометрії. Її дослідження, проведені у співпраці з французькими експертами, дозволяють створювати математичні моделі для вирішення складних задач. Отримані результати можуть бути використані для оптимізації симуляцій при відновленні інфраструктури в Україні. У Франції вони сприяють розвитку математичних програм у таких сферах, як наука про дані та інженерія.

Інна Шкурат

В I2M, Університет Бордо (8–21 грудня 2024 р.), Інна Шкурат досліджувала використання нейронних мереж для неруйнівного контролю матеріалів. Її дослідження пропонують інноваційні рішення для виявлення дефектів у металевих конструкціях, що є вкрай важливим для України, де значна частина інфраструктури та промислового обладнання зазнала пошкоджень під час війни. У Франції ці результати можуть бути застосовані в аерокосмічній та автомобільній промисловості для підвищення безпеки конструкцій.

Марія Черних

У Нейрокампусі Бордо (8-21 грудня 2024) Марія Черних проводила дослідження нейронних механізмів просторового сприйняття та впливу хронічного стресу. Використовуючи передові технології, такі як електроенцефалографія (ЕЕГ), вона вивчала психологічний вплив війни на людський мозок. Ці дослідження мають безпосередню практичну користь для України у сфері лікування посттравматичних розладів серед населення, що постраждало від війни. У Франції вони сприяють поглибленню знань про механізми стресу, зокрема в галузях нейронаук і психічного здоров’я.

Крістіна Гусакова

Крістіна Гусакова, яка працювала в ISM, Університет Бордо (9-20 грудня 2024), розробила пористі гібридні органо-неорганічні матеріали для очищення довкілля та утилізації CO₂. Ці дослідження мають критично важливе значення для України, де проблема забруднення ґрунтів через військову та промислову діяльність є одним із ключових екологічних викликів. У Франції ці дослідження сприяють боротьбі зі зміною клімату, пропонуючи інноваційні рішення для забору та повторного використання вуглекислого газу.

Галина Михайлова

У CRPP, Університет Бордо (8-21 грудня 2024), Галина Михайлова працювала над вивченням вуглецевих нанокомпозитів для біомедичних та енергетичних застосувань. Ці матеріали мають значний потенціал для створення екологічного медичного та енергетичного обладнання. В Україні ці дослідження можуть прискорити розвиток передових технологій у сфері медицини та покращити доступ до інноваційних енергетичних рішень у кризових умовах. У Франції вони сприяють зміцненню співпраці у сфері нанотехнологій.

Оксана Дацько

В INRAE Nancy (1-14 грудня 2024) Оксана Дацко проводила дослідження біоремедіації (очищення) ґрунтів, забруднених важкими металами — проблеми, що особливо загострилася в Україні через воєнні руйнування. Її дослідження пропонують екологічно безпечні рішення для відновлення сільськогосподарських земель, що є критично важливим для гарантування продовольчої безпеки країни. У Франції ці роботи доповнюють ініціативи у сфері сталого сільського господарства, завдяки інноваційним методам екологічного опрацювання ґрунтів.

Науковий вплив та технологічний прогрес

1. Зміцнення наукового потенціалу українських дослідниць
Кожна учасниця програми отримала доступ до передових дослідницьких інфраструктур та сучасних методик, що дозволило їм удосконалити свої технічні навички та впровадити новітні підходи у своїх дослідженнях.

2. Розвиток міжнародної співпраці
Були ініційовані обговорення щодо формалізації двосторонніх партнерств, зокрема меморандумів про співпрацю між Інститутом електрозварювання ім. Патона та французькими лабораторіями. Ці ініціативи сприятимуть поглибленню академічного обміну та спільному розвитку проєктів у межах програм, таких як Horizon Europe.

3. Наукові досягнення, корисні для обох країн
Дослідження, проведені в межах програми, особливо у сферах наноматеріалів та штучного інтелекту, мають безпосередній вплив на стратегічні галузі в обох країнах. В Україні ці результати сприяють відновленню наукового та промислового потенціалу. У Франції вони зміцнюють позиції лабораторій у передових наукових напрямах.

4. Сприяння гендерній рівності у науці
Програма підтримує жінок-науковиць у їхньому професійному розвитку, зменшуючи гендерний розрив у сфері STEM та надихаючи нові покоління дослідниць будувати кар’єру в науці.

Перспективи та сталість наукової співпраці

Програма «Жінки в науці» є взірцем як наукової, так і гуманітарної співпраці. Вона демонструє, що навіть у складних умовах війни можна досягати значних наукових результатів та зміцнювати стійкість дослідницьких спільнот.

Посилення міжнародного партнерства, підвищення видимості українських науковиць та безпосередній вплив на науку у Франції та в Україні роблять цю програму потужним інструментом наукової дипломатії. Закладені у 2024 році основи співпраці відкривають шлях до довготривалого партнерства, з надією, що наступні етапи програми проходитимуть у мирній Україні.