Софія Яблонська

Софія Яблонська (1907-1971) - франко-українська художниця, письменниця, журналістка, фотограф, режисер та архітектор. Народилася 1907 року в Германові (тепер Тарасівка), протягом дитинства переїжджала з родиною у різні регіони України, залежно від батькової роботи. Виїхала з України до Парижа у віці 20 років з амбіціями стати актрисою та моделлю. Але у Парижі вона отримувала лише невеликі ролі і нудьгувала, тому вирішила поїхати на три місяці до Марокко: це був початок її кар’єри фотографа та письменниці, на яку її надихнув її французько-український друг Степаном Левинським. За допомогою фотоапарата вона документує свої подорожі і, повернувшись, видає книгу; ця подорож робить з неї переконану антиколоніалістку, яка ніколи не перестане захищати корінні народи.

У 1930 році вона вирушає сама-одна у навколосвітню подорож, надзвичайно рідкісне явище для тогочасної жінки, та відвідує Шрі-Ланку, Лаос, Камбоджу, Австралію а також США та Канаду: вона продовжує свою подвійну кар’єру фотографа та письменниці і публікує свої оповідання в українських часописах «Жіноча доля» та «Нова хата». Бажаючи продовжити свою роботу в іншому виді мистецтва, вона стає режисером документальних фільмів і переїжджає до Китаю, де знайомиться з послом Франції Жаном Уденом, за якого виходить заміж. Повернувшись у 1946 р. до Франції, вона знову звертається до нового виду мистецтва - архітектури.

Творчість Софії Яблонської, різнобічна та плідна, робить її цілісною та незалежною мисткинею, яка завжди прагнула до нового та до змін. Незважаючи на те, що більшу частину свого життя вона провела за кордоном, вона завжди підтримувала зв’язки з рідною країною, публікуючи численні книги та статті українською мовою.