КНИГИ. ЗУСТРІЧ З ПИСЬМЕННИЦЕЮ ЛЕОНОРОЮ МІАНО

Леонора Міано народилася у Камеруні в м. Дуала у 1973 році. З 1991 року живе у Франції. Успіх прийшов до неї з виходом у 2005 році її першого роману «У серцевині ночі» (вид. Плон), який отримав численні літературні премії. Відтоді в її творчості талановито і потужно звучать африканські голоси, зокрема, жіночі... Вона є автором вісьмох романів, зокрема «Контури прийдешнього дня» (вид. Плон, 2006, Гонкурівська премія ліцеїстів), «Червоні світанки» (Плон, 2009), «Сезон тіні» (вид. Грассе, 2013, Премія Феміна).

 

Два її останні романи «Сутінки страждання 1, Melancholy» (вид. Грассе, 2016) і «Сутінки страждання 2, Спадщина» (Грассе, 2017) виводять на сцену, у першому романі, чотири жіночі голоси, що звертаються до одного чоловіка: хор, що спрямований до безмовного центру; в той час як відправною точкою другого роману є внутрішній світ цього чоловіка, навколо якого обертаються інші чоловічі фігури і жінки його життя. «Я носила в своїй голові цю галерею портретів з 2008 року. Я знала, що напишу роман про жінок», - пояснює Леонора Міано. «Сутінки страждання» - це роман більше жіночий, ніж феміністичний, тому що він не захищає нічию конкретну позицію. Це не есе, а художній твір. Жіночий «хоровий» роман, але про маскулінність. Історії, що переплітаються в блискучій сюжетній формі. Бо попри те, що чотири головні персонажі є жінками, в ньому йдеться про чоловіків. Про одного чоловіка. Портрет вразливого чоловіка, який, завдяки участі чотирьох жінок, нагадує імпресіоністську картину. Цей чоловік слабкий, вразливий, інфантилізований, жертва, що продовжує страждати від жорстокості, якої зазнала його мати, нездатний любити. Насильство його батька по відношенню до його матері вбило у ньому будь-яке прагнення до любові.

 

Завдяки цим чотирьом жіночим постатям письменниця створює галерею персонажів, показує чотири способи бути жінкою. На її думку, необхідно боротися зі стереотипами, жертвами яких стають жінки, змушені «поставати квітами, делікатність та легкість яких не псує ніщо. Більшість відкриває для себе життя через приниження, з якого треба піднятися.» Для Леонори Міано жінки дійсно не крихкі створіння!

 

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Французькою мовою з послідовним перекладом