Українськи гурт ДахаБраха, створений Владом Троїцьким, останні декілька місяців виступає з концертами по всьому світу. Це винятковий гурт у сфері української музики. До вашої уваги огляд французької преси (посилання на статті про виступ ДахаБраха 7 грудня на французькому фестивалі музики Rencontres Trans Musicales у місті Ренн) :
«Коли, чому і за яких обставин утворився гурт DakhaBrakha ?
У 2004 році нас об’єднав театр «Dakh», який є також центром сучасного мистецтва в Україні. Директор театру «Дах», Влад Троїцький, хотів показати цикл вистав через призму українського фольклору. Без музичного супроводу тут було не обійтись. Саме він виступив ініціатором нашої зустрічі. З дитинства дівчата разом співали українські народні пісні, вивчали фольклор та переймали досвід народної пісні від бабусь. Від початку мета полягала у поєднанні цих текстів та традиційних мотивів із різноманітними ритмами та звучанням музичних інструментів численних народів світу, щоб адаптувати цю музику до сучасного слухача. »
Який у Вас статус в Україні ?
У нас немає доступу ні до радіостанцій, ні до телебачення. Гурт набув популярності серед андеграунду, переважно завдяки виступам на концертах та фестивалях. Ми записали п’ять платівок та відіграли понад 300 концертів по всьому світу.
Вам принципово співати саме українською ?
Не зважаючи на синтез культур, ми воліємо зберегти українську ідентичність, якщо навіть її етнічна різноманітність багато в чому відмінна. До того ж, ми співаємо на діалектах, які лунають у регіонах поблизу Болгарії, Румунії, Молдови чи Росії. Навіть російськомовна українська культура залишається на периферії нашої творчості.
Під час Вашого виступу на сцені показували кадри з нещодавніх демонстрацій проти уряду Віктора Януковича. Гурт DakhaBrakha політично заангажований?
Наші тексти аполітичні, але ми орієнтовані на Захід. Ми багато чого усвідомили, поїхавши з концертом в Ренн. Наш гурт підтримує цей шлях від початку демонстрацій. Ми виступали на Майдані Незалежності, підтримуючи мітингуючих. Я глибоко сподіваюсь на зміни у нашій країні.
Європейська інтеграція – одне з ключових питань, але розгін мітингувальників, особливо студенства, був настільки жорстоким, що про-європейські прагнення переросли у боротьбу за право на свободу, проти злочинців серед влади та проти поверння у радянські часи. Хочеться вірити у цей шлях та довіритися лідерам опозиції, хоча й серед них немає абсолютної єдності.
«Ми до останнього вагалися, чи їхати виступати на фестиваль, чи залишитись та долучитися до мітингарів, адже ситуація могла змінитися у будь-яку хвилину», прокоментувала вчора ближче до вечора менеджер гурту Ірина Горбань, у складі якого три жіночі голоси та один чоловічий. Четверо виконавців, яких у 2004 році об’єднала у стінах Київського авангардного театру «ДАХ» лірична пісня, здавалися повністю виснаженими та стомленими після декількох тижнів підтримки демонстрацій на морозі на центральній площі столиці. «Але нам здалося важливим прилетіти до Франції, щоб розповісти, що саме наразі відбувається в Україні, як ми боремося за свободу, за свої права та за небажання повертатися до Радянського Союзу.»