Методологічні та формальні підходиу геометричному стилі: приклад хачкарів Кавказу

IV° французько–українська археологічна конференція
«ГЕОМЕТРИЧНЕ МИСТЕЦТВО ВІД ПРЕІСТОРІЇ ДО СУЧАСНОСТІ»
Kiev, avril 2015
 
 
Методологічні та формальних підходів у геометричний стиль: приклад хачкарів Кавказу
 
 
Резюме
Хачкари (вірменські хрести із каміню) є оригінальними витворами мистецтва вірменського християнства, ще з середніх віків. На сьогодення відомо тисячі хачкарів розподілених у просторі та часі. Вони існували на різних етапах вірменської історії у Вірменії, Туреччини, на Сході, у Нахічевані, регіоні Арцаху, регіоні Джавахеті на півдні Грузії та на півночі Ірану. Хачкари також використовувались за межами зазначений регіонів, а саме у Тбілісі, Криму, Цілісі... Дуже різні за щільністю і якістю виготовлення, ці «сакральні» предмети представляють собою гомогенний ансамбль, водночас специфічний та різноманітний, особливо щодо геометричного орнаменту. 
Перші хачкари датуються приблизно IX ст. У створенні хачкара важливими є поєднання форми, каменю та хреста, що демонструє концептуальну однорідність з моменту його походження. У нашій статті ми представляємо методологію вивчення корпусу хачкарів (669 екземплярів) із Єрусалиму та Ісфахану. Геометричний декор вивчається на трьох рівнях: простір, композиції та мотиви. Формалізація дозволяє зробити класифікацію цих предметів за статистичними та типологічними методами.
H. Khatchadourian (Archéologies d'Eurasie, Paris)