Геометричний орнамент та його сучасна інтерпретація

IV° французько–українська археологічна конференція
IV° colloque franco-ukrainien d’archéologie
« L’ART GEOMETRIQUE DE LA PREHISTOIRE A NOS JOURS »
«ГЕОМЕТРИЧНЕ МИСТЕЦТВО ВІД ПРЕІСТОРІЇ ДО СУЧАСНОСТІ»
Kiev, avril 2015
 
Геометричний орнамент та його сучасна інтерпретація
 
РЕЗЮМЕ
В доповіді аналізуються найдавніші пам»ятки із зображенням геометричного орнаменту. Це археологічні знахідки скіфських курганів, зокрема чаші з Гайманової могили (ІV ст. до н. е), сарматських поховань (реконструкція орнаменту вишивки одягу жриці з кургану Сватова Лучка (І ст. до н. е), а також знахідки з Мартинівського кладу (VІ ст. н. е.). Важливе значення мають залишки вишивок та іконографічний матеріал періоду Київської Русі, що доводить, що в цей час йшло формування художньо-стилістичних засобів вишивки, народжувались знаки, що символізували сили природи, космогонічні уявлення про будову Всесвіту, створювались образи, що потім довго жили у вишивці та інших видах народного мистецтва, нагадуючи про язичницькі вірування наших предків. Це підтверджують також і зображення антропоморфних фігур на рушниках ХІХ ст., зокрема Поділля. В українській народній вишивці всіх регіонів України поширеним є геометричний орнамент найрізноманітних окреслень. В доповіді наголошено, що геометричний орнамент сягає глибини тисячоліть, пов'язаний з естетичними, технологічними, символічними факторами. В процесі історичного розвитку його давня семантика і оберегове значення були втрачені, зруйнована цілісна знаково- магічна система, мотиви перетворились на художні образи, які ототожнюються з конкретно-реальними предметами, про що свідчить їх народна термінологія. Тому сьогодні важко підтвердити чи спростувати семантику орнаментальних мотивів геометричного орнаменту, тим більше йти шляхом їх розшифровки.
 
Т.Кара- Васильєва
доктор мистецтвознавства член-кореспондент НАМ України (Київ, Україна)